Міжнародний день рідної мови

 

21 лютого в Україні і світі святкують Міжнародний день рідної мови.

Міжнародний день рідної мови – свято, яке було засноване ЮНЕСКО і вперше відсвятковане 2000 року. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави.

Рідна мова – це важливий носій цінностей, знань, які передаються від покоління до покоління. Саме тому так важливо пам’ятати своє коріння та вітати рідних та близьких людей з цим чудовим святом.

Джерело:  https://tsn.ua/ukrayina/privitannya-z-mizhnarodnim-dnem-ridnoyi-movi-kartinki-listivki-proza-virshi-ta-sms-1981762.html

Книжкова виставка

207 років від дня народження Т. Г. Шевченка

 

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.

Книжкова виставка

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

 Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Згідно зі статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

Книжкова виставка до Дні рідної мови

Міжнародний день рідної мови

21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. До цієї дати  для вас найцікавіші факти про нашу рідну українську мову.

1. Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. За лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, польською – 70% і сербською – 68% . А от з російською – 62%.

2. Не відомо точно, коли зародилася українська мова. Але однозначно раніше за російську, німецьку, турецьку та ін. За даними вченого Василя Кобилюха, українська мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери і походить зі санскриту.

3. Українська мова тісно пов’язана зі старослов’янською – спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, і так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). В українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: "повітря", "кохати", "кінь", "дерево", "вогонь"...

4. Перша згадка про українські слова датована 448 роком. Візантійський історик Пріск Панійський перебував у таборі вождя гунів Аттіли на території сучасної України і записав у своєму нотатнику слова "мед" і "страва".

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: проста, руська, русинська, козацька... Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. На відміну від решти східнослов’янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.

7. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П". Найменш уживана літера алфавіту – "Ф", її вживають переважно в запозичених словах.

8. В українському алфавіті існує два варіанти букви "г". Знак, відповідний російській букві Гг, означає "південноруське хе". Знак у вигляді літери Ґґ означає "звичайне російське ге" (зустрічається виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в 1990-ті роки.

9. У "Короткому словнику синонімів української мови", де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово "бити" – аж 45! Широкий синонімічний діапазон навіть в іменників. Так, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

За матеріалами інтернет-видань

Книжкова виставка 

День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій

Кожну четверту суботу листопада ми шануємо память мільйонів людей, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років.

Матеріали українського інституту національної памяті у звязку з 85-ми роковинами Голодомору в Україні. 

У пятницю, 23 листопада в нашій школі пройшов урок-реквієм для учнів 9 та 11 класу, на якому була оформлена книжкова виставка.

Книжкова виставка "Великий педагог, великий Добротворець" (до 100-річчя від дня народження українського педагога, письменника В. О. Сухомлинського)

День перемоги над нацизмом у другій світовій війні

 9 травня Україна відзначає Україна відзначає День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який прийшов на зміну "Дня перемоги" над фашизмом у Великій вітчизняній війні 1941-1945 років, який святкують у Росії і деяких інших пострадянських держав.

"День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" встановлено державне свято в результаті прийняття 9 квітня 2015 Верховною Радою України проекту закону № 2539 "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років".

Серед основних форм увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років визначені, зокрема: встановлення почесної варти біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, покладання вінків, квітів до пам'ятників і меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років; недопущення фальсифікації історії Другої світової війни 1939-1945 років у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках, засобах масової інформації, публічних виступах представників державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб; упорядкування, збереження та спорудження пам'ятників та пам'ятних знаків в пам'ять учасників і жертв Другої світової війни 1939-1945 років, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Другій світовій війні 1939-1945 років.

 Напередодні, 8 травня Україна відзначала День пам'яті і примирення.

Матеріали Українського інституту національної пам'яті

http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/informatsiini-materiali-do-dnya-pam-yati-ta-primirennya-i-dnya-peremogi-nad-natsizm

Книжкова виставка

9 березня -день народження Тараса Шевченка

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.
Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.


Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.
Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ ...
Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!

 

З Днем рідної мови!

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.

Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.
21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Тож, як писав Максим Рильський: «...Як парость виноградної лози плекаймо мову...». Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

Міжнародний день рідної мови був встановлений з метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів-демонстрантів.

Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила, що щорічно, починаючи з лютого 2000 року, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови.

Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути світову прогресивну спільноту до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. Проте саме вона є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.

Зараз у світі люди говорять на 6 000 мов, і приблизно половина з них під загрозою зникнення.

Втрата мови — то втрата самобутності. З метою захисту мов та задоволення мовних інтересів національних меншин Рада Європи розробила та прийняла Європейську Хартію регіональних мов або мов національних меншин, яка ратифікована Верховною Радою України 15 травня 2003 року.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне роозпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 2001 рік кількість населення України становила 48 млн. 457 тис. осіб. Українську мову вважали рідною 67,5% населення України. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення. Частка "інших мов", які були вказані як "рідна", становила 2,9%.

Книжкова виставка до Дня рідної мови

День памяті жертв голодоморів та політичних репресій

День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.

 У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.
Частина українських істориків та громадських діячів вважає за доцільне відзначення четвертої суботи листопада як "Дня пам'яті жертв Голодомору". На сьогодні в Україні на юридичному та законодавчому рівні статус «Голодомор» має лише геноцид 1932-1933 рр. Події 1921-1923 рр. та 1946-1947 рр. кваліфікуються як масовий голод, геноцидний характер якого наразі не доведено, а отже, від вживання слова «голодомори» в множині нівелюється поняття Голодомору 1932-1933рр. як геноциду.

Матеріали Українського Інституту національної пам'яті 

Книжкова виставка до дня пам'яті

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця - послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови.

Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
 У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

В цей  день в нашій школі для учнів 3 класу був підготовлений бібліотечний урок "Національний скарб - українська книга". Діти ознайомились з історією виникнення писемності і однією з найвизначниших памяток історіографії і літератури "Повістю минулих літ".
Для учнів 4 класу була організована екскурсія до сільської бібліотеки, під час якої пройшла презентація нових надходжень дитячих видань.

130 років від дня народження Самуїла Яковича Маршака (1887—1964), російського поета, драматурга, перекладача

3 листопада виконується 130 років з дня народження дитячого письменника Самуїла Яковича Маршака. 
Знаменитий поет і професійний перекладач, драматург, педагог, редактор — такий величезний творчий досвід Самуїла Яковича Маршака. 
Самуїл Якович Маршак — чудовий дитячий поет. На його рахунку величезна кількість дитячих творів, завдяки яким він і здобув найбільшу популярність. Всі його вірші з великою любов'ю учать дітей насолоджуватися красою поетичного слова. 
В цей день в нашій школі пройшло свято, присвячене ювілею Маршака. Діти згадували про видатного дитячого письменника, розповідали улюблені і відомі дитячі вірші. Також учні початкової школи інсценізували деякі твори письменника, такі, як "Кошкин  дом", "Багаж", "Сказка о глупом мышонке".

Вшанування пам'яті земляків-героїв АТО

    Юні, молоді, мужні, завзяті, незламні та готові власними життями боронити наш мир і спокій. Такі різні долі, але об’єднані в одну єдину фронтову долю бійців АТО. Об`єднані любов`ю до Батьківщини, боротьбою за цілісність і незалежність України, за наше щасливе майбутнє.

    Вшануймо загиблих та пам’ятаймо про живих.

Земляки-герої 

Герой України Микита Яровий

   Народився 2 лютого 1995 р. у сел. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області. Закінчив Новомосковський колегіум №11. Вступив до Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив за прискореним курсом у лютому 2016 року.
    У квітні 2016-го 21-річний лейтенант вирушив на фронт, де був призначений командиром 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Наймолодший командир роти 54 ОМБр Микита Яровой ніс службу на одній з найнебезпечніших ділянок фронту -  «Світлодарській дузі», в районі між смт Луганське та окупованим містом Дебальцеве. Командував взводно-опорним пунктом (ВОП) на передовій лінії оборони.
    18 грудня 2016 року близько 6-ї години ранку противником було нанесено вогневе враження по позиціях взводних опорних пунктів 1-го механізованого батальйону 54 ОМБр. Близько 9:00 противник здійснив спробу прориву з боку лісу у фланг 2-ї механізованої роти. Було прийнято рішення про здійснення контратаки, для виконання бойового завдання відібрано групу добровольців. Завданням групи було заволодіти позиціями переднього краю противника з метою відсіку можливості відходу ворожої групи та недопущення виходу резервів противника на допомогу своїм підрозділам. Близько 10:15 маневрена група 3-ї механізованої роти, у складі до механізованого взводу, на чолі якої був командир роти Микита Яровой, здійснила вихід через позиції 1-ї механізованої роти, прикриваючись лісосмугою, та увійшла у фланг противнику. За годину група вийшла на визначений рубіж, де намагалася закріпитися і утримувати зайняті позиції, але була обстріляна незаконними збройними формуваннями з трьох сторін зі стрілецької зброї та артилерії. Під час щільного обстрілу лейтенанта Ярового було смертельно поранено кулею ворожого снайпера.
    Завдяки проявленим мужності та героїзму командира Микити Ярового групою, яку він очолював, було виконане поставлене завдання щодо знищення ворожої ДРГ та недопущення виходу резервів незаконних збройних формувань.
    Микита Яровий похований на батьківщині у селищі Меліоративне на Дніпропетровщині.

Герой України Валерій Чибінєєв

     Валерій Чибінєєв - вихованець Бердянської школи-інтернату, випускник Запорізького військового ліцею "Захисник" і Одеської академії сухопутних військ.
    Командир роти снайперів 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ВСУ капітан Валерій Чибінєєв з перших днів російської агресії став на захист територіальної цілісності та незалежності Батьківщини. У складі 1 аеромобільно-десантного батальйону брав участь у визволені Красного Лиману Донецької області.
   Під час ведення бойових дій в районі селища Бірюкове Луганської області в червні 2014 року підрозділ очолюваний капітаном Чибінєєвим знищив диверсійно-розвідувальну групу противника та взяв у полон двох військових терористичних військ. Поблизу селища Ізваріне Луганської області у липні того ж року, разом із своїми побратимами витягнув із підбитого танка трьох військовослужбовців. У січні 2015 року обороняв Донецький аеропорт поблизу злітної смуги летовища.
   Під час виконання бойового завдання на спостережному посту поблизу Авдіївки у липні 2016 року в ході успішно проведених операцій групами снайперів під керівництвом капітана було знищено живу силу розрахунків кулеметів та гранатометів та одного снайпера. Загалом 12 підтверджених цілей. Наприкінці цього ж місяця отримав поранення в наслідок обстрілу позицій артилерією терористів. Не зважаючи на це продовжував керувати підрозділом, що дозволило утримати позиції, незважаючи на численні атаки терористів та обстріли території ворожою артилерією.
    Указом Президента України від 23 серпня 2016 року N 348/2016 Валерію Чибінєєву присвоєно звання Герой України за мужність, героїзм і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі.

Герой України  Богдан Завада  

    Народився 26 червня 1979 року у Запоріжжі. Навчався в середній школі № 63 міста Запоріжжя. З 1994 року продовжив навчання у школі-комплексі № 7, яку закінчив у 1996 році. Службу розпочав у грудні 1997 року в полку спеціального призначення «Гепард» Внутрішніх військ МВС України. В грудні 1998 року підписав контракт на проходження служби у внутрішніх військах. Ставши професійним правоохоронцем, за роки служби пройшов шлях від солдата строкової служби до офіцера. 16 вересня 2013 року отримав військове звання «лейтенант».
    У 2002 році закінчив Запорізький Національний технічний університет за спеціальністю «інженер-механік автомобілебудування». 
    У 2012 році став командиром роти спеціального призначення полку спеціального призначення «Гепард» внутрішніх військ МВС України (з березня 2014 року — у складі Національної гвардії України).
    Влітку 2014 року лейтенант Завада зі своєю ротою брав участь в антитерористичній операції на сході України.
   16 липня 2014 року блокпост Національної гвардії поблизу прикордонного села Маринівка у Шахтарському районі Донецької області атакували близько сотні російських бойовиків за допомогою 4 одиниць бронетехніки, зі сторони сіл Степанівка і Тарани. Вони відкрили вогонь, українські військові почали стріляти у відповідь. З лісосмуги почалася ще одна атака російських бойовиків, звідти виїхали два ворожих БТР. В ході бою з переважаючими силами противника лейтенант Завада відкрив вогонь з протитанкового гранатомета, прикриваючи товаришів по службі. Йому вдалося підбити ворожий БТР і знищити десять російських бойовиків, що дало змогу перегрупуватися бійцям Нацгвардії на блокпосту. Богдан своїми діями врятував життя бойових побратимів, але сам загинув від ворожого пострілу.
   В Запоріжжі у Богдана залишилися дружина та син Олексій 2002 року народження, який також хоче стати військовим.
   Ім'я Богдана Завади вибито на одній із плит меморіалу загиблим працівникам МВС України у Києві на Солом'янській площі.
   Лейтенант Богдан Завада навічно зарахований до списків військової частини 3029.
   В жовтні 2015 року на території спеціалізованої школи І-ІІІ ступеню № 7 в місті Запоріжжя, де навчався Богдан, відкрито меморіальну дошку на його честь.
У 2016 році рішенням Запорізької міської ради вулицю Мікояна в Запоріжжі, на якій проживає дружина та син Героя України, перейменовано на честь Богдана Завади.

Книжкова виставка

Вірші, присвячені українському солдату 

Без імен

Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце - щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких
гірких,
І без імен вони для нас герої.

Автор: Невідомська Вікторія



Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.

Але не я... Я квиснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені,—
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття —
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.

Автор: Василь Симоненко



Приводом для написання цього віршу став сюжет ТСН про молоду жінку, в якої народився син через добу після загибелі її чоловіка в зоні АТО. 

Присвячується загиблому українському солдату

" ... На місячній доріжці зустрілись дві душі,
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина» повторював ім’я …
Та це ж його дружина чекала немовля.
Сплили перед очима щасливі ті роки:
Як він , ще був хлопчина й просив її руки…
Весілля і навчання, І пристрасті потік…
Він всі її бажання виконував, як міг.
Усе було чудово: вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.
Галини очі сині зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині сказав приблизно так:
«Як друзів я покину, який же я козак?
Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

Поцілував Галину і рушив на війну…
А потім..постріл в спину.. і запах полину….

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
А я прикрию спину тобі із небуття»
На місячній доріжці невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,
І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці в жіночому любов,
Життя не перерветься, відроджуючись знов!

Автор: Людмила Лєгостаєва

Вірш про українських солдатів, бійців, 
Героїв, що загинули за волю України
Кордони не спинять польоту могутнього слова
Хто серцем могутній ні куля ні шабля не вб’є
За нас Батьківщина і рідна нескорена мова
Не треба чужого але й не відпустим своє.

За рідну домівку поклали життя вірні діти,
герої, що завжди залишаться в наших серцях,
за землю, за матір зробили, що мали зробити,
герої не гинуть, герої живуть у піснях.

Автор: Дмитро Славич

21 березня - Всесвітній день поезії

У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня.
Перший Всесвітній день поезії відзначався в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

«Поезія, — йдеться в рішенні ЮНЕСКО, — може стати відповіддю на найгостріші і глибокі духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно залучити до неї як можна більш широку громадську увагу. Крім того, Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, якi відроджують одвічну традицію живого звучного поетичного слова».

Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послужити створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

Книжкова виставка "Краса і сила слова" 

20 березня - день Землі

Сьогодні це популярне міжнародне свято є гарною відправною точкою, на хвилі якої у багатьох країнах приймають відповідні закони і державні акти, котрі безпосередньо сприяють вирішенню екологічних проблем та охороні навколишнього середовища. До Дня Землі була приурочена щорічна подія - голос Дзвонів Миру, який вперше був встановлений в Нью-Йорку у 1954 році в штаб-квартирі ООН. «Хай живе загальний мир у всьому світі» - засвідчує напис на дзвонах, відлитих із зібраних монет, які пожертвувані дітьми з усіх континентів і нагородних знаків - почесних орденів і медалей багатьох країн світу.

Дзвін став своєрідним символом глобальної солідарності і став встановлюватися в багатьох великих містах по всій Землі.

Планета Земля - наш рідний дім, в якому створені особливі сприятливі умови для життя, що відкривають простір і вдосталь можливостей для діяльності та розвитку. Далеко не кожна Планета наділена унікальним потенціалом і розташована в таких умовах, які дозволили б бурхливий розквіт життя. Ми всі відповідальні за мир і гармонію, без якої життя на нашій Планеті знаходилося б під великим питанням. Добра воля і благородні вчинки можуть змінити будь-який помилковий напрямок. Тож, необхідно застосувати усі можливості для збереження перспективи життя!

З Днем Землі!

Книжкова виставка "Я словом Землю прославляю" в рамках Тижня Землі

203 роки від дня народження Т. Г. Шевченка

9 березня відзначається 203 річниця від дня народження Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина - одна з найбільших вершин людського генія. Т. Шевченко - велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав. Боротьбою за визволення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас Т. Шевченко здійснив найвище суспільне призначення поета. В історію людської культури він ввійшов не тільки як геніальний народний поет України, а й як найбільший, поряд з О. Пушкіним і А. Міцкевичем , поет слов'янства, як поет-гуманіст світового значення.

190 років від дня народження Л. І. Глібова

Ще за життя Л. Глібова стали називати патріархом української літератури. Писати він почав з чотирнадцяти років. Будучи учнем у Полтавській гімназії, він написав понад ста поетичних творів і таємно від вчителів видав їх окремою книжкою під назвою «Вірші». Надалі Л. Глібов вже не уявляв своє життя без творчості. Поряд з роботою на посаді викладача Чернігівської гімназії, він з 1861 року видавав тижневик «Черниговский листок», в якому висвітлювалися питання історії України, друкувалися статті з самим наболілим проблемам суспільного життя. За «антиурядову пропаганду» газету закрили, а видавець-редактор Глєбов придбав ярлик «неблагонадійного», втративши роботу в гімназії. З цього моменту він повністю присвятив себе творчості. Його байки - самобутні, оригінальні, написані справжнім народною мовою - стали найціннішою частиною його літературної спадщини.

3 березня - Всесвітній день письменника

Всесвітній день письменника відзначається  за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований в 1921 році.

Назва організації — абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets — поети, essayists — нарисовці, novelists — романісти. Цікаво, що абревіатура в даному випадку збігається зі словом «pen» — ручка в перекладі з англійської.

Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Голсуорсі. У 1923 році відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, у той час ПЕН-центри були створені в 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

В цей день в школі проходила виставка малюнків "Я малюю казку", була оформлена книжкова виставка "Великі майстри художнього слова".